Красива успішна жінка йде у мери великого індустріального міста. Йде разом з командою молодої політичної партії «Сила Людей». Іде, бо вірить, що неможливих завдань не буває.
Партія, що виникла на політичному горизонті Кривого Рогу так несподівано, вже встигла здивувати своїм потужним виборчим списком. Він об’єднує не лише яскравих громадських активістів, які вже не один рік втілюють свої соціальні проекти без жодної копійки бюджетних коштів, але й професіоналів таких галузей, як будівництво, ЖКГ, культура та спорт.
Світлана Сова впевнена: у неї є все необхідне, щоб разом з такою командою впоратися з непростим завданням – зробити Кривий Ріг комфортним для його мешканців, містом з чесними, прозорими та однаковими для всіх правилами життя.
Жінка в чоловічому світі
– Кривий Ріг – це місто з енергією Янь. Кривий Ріг – це чоловічий рід. Чи вистачить сил у жінки-мера, щоб бути успішною в жорсткому, а часом і жорстокому світі політичної боротьби? До того ж, виграти вибори мера – це буде лише перший крок…
– Мій життєвий досвід свідчить про те, що жінки більш ефективні саме в командній роботі, й до того ж, вони більш працелюбні, ніж чоловіки (усміхається). Я звикла працювати практично цілодобово, якщо мета очевидна. Я щиро люблю Кривий Ріг, я тут виросла, і знаю всі переваги та проблемні точки цього міста. Але головне – я йду не одна. Я бачу еволюцію свідомості людей, які мене оточують, і впевнена, що ми принесемо з собою конструктивні зміни. Навіть у найскладніших життєвих обставинах – а їх було багато, адже мені, як юристу, доводиться вести справи великих підприємств, вирішувати корпоративні спори – я прагну творити, а не руйнувати.
Я чую це місто, відчуваю його і ми з ним добре розуміємо один одного. Кривий Ріг – це наша спільна відповідальність. Ентузіасти, які готові працювати поруч зі мною, дають надію, що Кривий Ріг нарешті стане дружнім і комфортним для всіх своїх жителів.
– Сьогодні Сова – це свого роду бренд у юридичному світі Кривого Рогу. Як розвивалася Ваша кар’єра?
– За все життя я практично ніколи не була підпорядкована комусь у своїй роботі. Трудову кар’єру розпочала з роботи маклером в агентстві нерухомості в Кривому Розі, але дуже швидко там вийшла на керівну позицію, а з часом стала власником компанії. Це був дуже важливий для мене період життя, бо, поєднуючи свої основні обов’язки у сфері нерухомості, мені довелося швидко вчитися управлінським навичкам. У той час після закінчення робочого дня, вже після шостої вечора і до півночі, я працювала додатково в юридичній компанії, де важливо було отримати новий досвід у комплексі з теоретичними знаннями.
У 2003 році я створила власне юридичне агентство «Рада Інвест», де зібрала професійну команду, з якою мені цікаво працювати дотепер. Я чітко розумію, чим займається кожен фахівець у компанії, і намагаюся максимально ефективно об’єднувати їх зусилля. Ми ніколи й ніде не розміщували рекламу, більшість наших клієнтів навіть назву компанії вперше бачить вже у договорі, однак вони один за одним постійно йдуть до мене, просто вже знаючи моє прізвище (усміхається).
У цьому місті всі всіх знають, тут мої клієнти, мої друзі, тут жили мої батьки – і мені самій важливо залишатися тут. Мій бізнес, мої люди – саме цим мене завжди тримало моє рідне місто.
Тепер я сама хочу докласти свої сили і професійні навички, щоб тут було комфортно жити і працювати усім, щоб Кривий Ріг розвивався як сучасне місто, у якого величезний потенціал до змін.
– У списках вашої партії лише кілька людей, які мають досвід місцевого самоврядування. Ви – одна з них. Ви були депутатом Криворізької міської ради 5-го скликання (2006-2010 рр.). Що вдалося Вам винести з того досвіду?
– Найперше тоді мене вразило якесь відчуття щільної закритості всіх процесів. Поряд зі мною в сесійній залі перебували якісь технічні фігури, які навіть не читали тих матеріалів, з якими працювали. Я не бачила, щоб хтось із депутатів намагався вивчити порядок денний – із чого він складається, що до нього додається тощо. Головним чином, депутати з’являлися вже на самій сесії у місцевій раді, отримували масивну пачку проектів рішень, а голосування проходило галопом. На цьому все і закінчувалося.
Чи вистачить сил «Силі Людей»?
– На Ваш погляд, що необхідно змінити в роботі місцевої ради передусім?
– Насамперед усі процеси мають бути прозорими і відкритими. Депутат зобов’язаний розібратися у питанні, яке виноситься на голосування. Він повинен заздалегідь вивчити його, щоб ефективно обговорити це питання з городянами, з громадськими організаціями, які сьогодні стають дедалі більш активними.
Депутат несе відповідальність перед виборцями за свої рішення в місцевій раді. Основні наші партійні принципи – це внутрішня демократія і прозорість процесів, зокрема, фінансових. Ці ж принципи ми і хочемо привнести у роботу міської ради та виконкому. При розподілі міського бюджету мають бути враховані інтереси кожного мешканця Кривого Рогу.
– Світлано, розкажіть, що привело вас у політику?
– Після Майдану 2004 року я підтримала партію «Наша Україна» Віктора Ющенка, а пізніше, під час президентських виборів, була його довіреною особою. Віктор Ющенко – дуже розумний, це конструктивна людина, ми не раз із ним зустрічалися особисто. Однак, на мою думку, він з’явився у нашій країні дещо несвоєчасно, люди не були ще готові до такого формату. А пізніше мені взагалі довелося відчути розчарування від його політичних рішень – йому таки забракло сміливості.
У той момент я взагалі думала, що назавжди піду з політики, але в 2014 році зі мною зв’язалися колишні однопартійці, які підтримали новий уряд після Революції Гідності. У підсумку я була висунута кандидатом по мажоритарному округу від партії «Народний Фронт» і отримала близько 12% голосів виборців. Тобто в минулому році близько 10 000 чоловік віддали мені своєю голос, це – третя позиція в одному з виборчих округів Кривого Рогу. На жаль, «Народний фронт» став ще одним розчаруванням, так і не перетворившись на справжню партію.
Проте одним з основних досягнень виборів 2014 року постфактум для мене стало близьке знайомство з громадськістю Кривого Рогу. У підсумку я увійшла до Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя» та наглядової ради Благодійного фонду «Громадська ініціатива мешканців Кривбасу».
Дуже ціную знайомство з хлопцями і дівчатами з Об’єднання Відповідальних Громадян, що дало мені можливість іще активніше займатися громадською діяльністю в Кривому Розі. Ми робимо це разом, у рамках загальних волонтерських проектів.
– А що саме вас об’єднало?
– Я познайомилася з Юлієм Морозовим, який побачив у мені однодумця, людину, яка не шукає вигоди від своєї громадської діяльності. Я звикла постійно допомагати людям, але адресно, індивідуально. Допомагаю фінансово конкретному воїну АТО, певній військової бригаді або надаю безкоштовну юридичну допомогу якійсь конкретній людині, яка гостро її потребує, але не має коштів на консультації.
Тепер усі ми – і волонтери, і бізнесмени -у певному сенсі, якщо хочете, романтики від політики – це і є «Сила Людей». Юлій Морозов, як перший номер у партії в Кривому Розі, я – як кандидат у мери Кривого Рогу. Ми об’єднуємо зусилля, щоб ефект був максимальним. Депутати місцевої ради – це волонтери, праця яких не оплачується.
Як кандидат у мери я ставлю на свій управлінський досвід: якщо ти вмієш успішно керувати десятьма людьми, то зможеш управляти і тисячею. Якщо ти не зламався і не зруйнував свою репутацію, забезпечуючи юридичну базу для мільйонних угод, то ти впораєшся і з бюджетом міста, зробивши його прозорим та орієнтованим на розвиток.
Так, буде непросто, адже надто багато упущено і запущено. Але сьогодні я готова об’єднати роботу фахівців, які зможуть забезпечити результат, від якого виграють в Кривому Розі всі.
– Ваші конкуренти обіцяють швидкі зміни. Багато говорять про те, що не є компетенцією місцевого самоврядування. Ви ж йдете з більш приземленою програмою, яка передбачає важку планомірну роботу, яка у майбутньому зможе вивести Кривий Ріг з кризи і привести на шлях розвитку. Але все одно, наше місто не може існувати окремо, поза контекстом всієї країни. Як Ви оцінюєте зміни в Україні, чи відчуваєте їх?
– Щойно я повернулася з Києва, де була учасницею податкового форуму, який зібрав народних депутатів, представників міністерств, фіскальних служб, фінансистів. І от слухаю я їх: кажуть начебто про одне, але при цьому всі про різне. Очевидно, що кожен з них щось робить, намагається щось міняти, але поки немає загального конкретного руху.
Радує те, що в уряді таки з’являються справжні фахівці – бачу їх у секретаріаті, у рамках методологічної роботи, у комітетах Верховної Ради. Якщо викорінимо корупцію і звичку красти, ці професіонали з часом виведуть країну на правильний шлях. Вони вже зараз працюють на майбутнє України, але це дуже довгий процес, й не можна очікувати і вимагати миттєвих змін.
Залишитись, щоб усе змінити
– Світлано, затишний офіс вашої компанії охороняють близько п’ятисот птахів. Це колекція сов: дерев’яних, скляних, кам’яних. Сова – символ мудрості. Цей птах – нічний м’який хижак. Мабуть, Ви – мудрий хижак, який не йде напролом, але здатний захистити себе і тих, хто з вами?
– Без уміння захистити себе, без певного напору у важливих питаннях неможливо вижити ані у бізнесі, ані в політиці. Я постійно в цьому переконуюся. Ймовірно, ці якості і справді мені притаманні. Але сова – це не якийсь амулет для мене і не сакральний символ. Хоча кожну з цих птахів своєї колекції я дуже добре знаю і ціную.
– А як ви зібрали цю колекцію, звідки приїхали ці сови?
– Більшість робіт я привезла з собою зі своїх подорожей, хоча перші екземпляри – це, звичайно, подарунки. Багатьох сов привезла з Америки, Канади – це ті країни, які мені давно хотілося вивчити і дізнатися краще про них. У своїй колекції особливо люблю кам’яних сов ручної роботи. Мені навіть пропонували привезти своїх сов до Києва, на музейну виставку авторських колекцій. Ми часто відвідуємо столичні вернісажі та музеї з дітьми. Там я пізнаю нове разом зі своїми доньками.
– Розкажіть про Америку. Якою вона вам здалася?
– Ви здивуєтеся, але, наприклад, центральна частина США зовні мені нагадала Кривий Ріг, тільки у значно більшому масштабі. Ось так, їдеш якоюсь бетонною дорогою, навколо поля, степи, потім раптом починаються якісь міські будівлі, знову пустирі…
Америка – це країна для простих вільних людей. Країна, де звичайній людині робітничої професії комфортно жити, де вона почуваєтся захищеною. Людина чітко знає свої права і закон, може у будь-який момент скористатися послугами гарного адвоката або лікаря, здатна придбати будинок і автомобіль для своєї родини. Цей типовий набір середнього класу в суспільстві у США може дозволити собі будь-який представник робочої спеціальності, кожна медсестра.
Це те, до чого ми повинні прагнути в Україні. І партія «Сила Людей» готова до формування середнього класу, який стане двигуном економіки країни.
– А взагалі Ви багато подорожуєте? Ніколи не хотілося виїхати назовсім?
– Дуже люблю пізнавати нові країни, знайомитися з їхніми жителями, розуміти, чим і як вони живуть. Але мені комфортніше жити тут. Хай би в якій країні світу я опинилася, щоразу всередині мене міцнішало переконання: хочу жити тільки в Україні, тут, вдома.
В Україні мені все зрозуміло, люди і звичаї ближче, моя професія користується попитом. Я і мої знання потрібні саме тут. Я вчуся все своє життя, щодня вивчаю по три десятки нових українських законодавчих норм. І цей багаж знань я постійно застосовую саме тут, у Кривому Розі.
– Імовірно, були пропозиції роботи в інших містах України?..
– Так, таких пропозицій було багато. Але я волелюбна людина, і мені не захотілося свого часу потрапляти у підлеглість до сумнівних чиновників у столиці.
Це вони займали свої пости, використовуючи родинні зв’язки, і аж ніяк не критерії відкритих конкурсів або переваги у знаннях чи уміннях. Працювати у підпорядкуванні непрофесіоналів – це постійно боротися з неконструктивними та нерозумними підходами.
Я дуже сподіваюся, що зараз кадрова політика в українських міністерствах змінюється, і в уряд приходять професіонали. Важливо, щоб і до місцевої ради Кривого Рогу після виборів нарешті прийшли небайдужі та відповідальні фахівці.
«Сила Людей» у Кривому Розі зібрала саме таку потужну команду, і я щиро рада бути її частиною.
Бліц
Сова Світлана Миколаївна
Народилася у Кривому Розі в 1975 році.
Знак зодіаку – Діва.
Спорт – великий теніс.
Освіта – Київський національний економічний університет, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, Інститут підготовки професійних суддів Національного університету «Одеська юридична академія». Економіст, магістр права.
Сім’я – чоловік Юрій, доньки – Поліна (17 років, студентка хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та Мелана (8 років).
Музика – рок, класика.
Книжки – філософія, аналітична література, езотерика.
Улюблене місто – Київ.
Катарина Маковій