1 липня в Кривому Розі в межах спільного проекту «Екодії» та чеської ГО «Арніки» пройшов семінар «Екологічні ініціативи в індустріальних містах України: обмін досвідом у боротьбі за чисте повітря».

Активну участь у семінарі взяли представники ДТКР, зокрема її співзасновники Юлій Морозов, Сергій Попович, Євген Каріс, еколог Анна Амбросова, та ГО «Спільна мета»Ірина Голоднова, Сергій Куриленко, Тетяна Дацюк.

Про впровадження міжнародної екологічної Директиви згідно з Угодою про асоціацію з ЄС на теренах України говорили з головою відділу «Екодії» з роботи з громадами Оленою Міскун. Із Максимом Сорокою розглядали питання впливу на довкілля індустріальних підприємств, зокрема процедуру видачі їм дозволів на викиди в повітря. Досвідом використання «Закону про дозвільну систему» та судової практики в галузі захисту права на безпечне довкілля і відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди ділилась представниця ГО «Екоцид.нет» Олена Решетько. Тему впливу промислового забруднення на здоров’я мешканців розкрив у своїй доповіді кандидат медичних наук, викладач Національної медичної академії післядипломної освіти Ярослав Першегуба, який надає велике значення роботі зі статистикою захворювань — призмою забруднень. На думку Сергія Поповича, цей напрям у нашому місті гостро потребує опрацювання.

Ірина Голоднова торкнулась проблемних питань відвалів у межах Кривого Рогу та їх збільшення за рахунок плодючих земель прилеглих ОТГ. Укотре активістка нагадала про відсутність у міської влади перспективного бачення реструктуризації гірничо-металургійної промисловості в місті: відсутність інвесторів, власних проектів щодо відкриття нових виробництв.

Координаторка проекту в Україні ГО «Арніки» Катержина Крейчова зробила екскурс в історію громадських протестів в чеській Республіці проти ArcelorMittal Ostrava.

Прослухавши експертку, Сергій Попович підсумував, що слід враховувати, шукаючи способів впливу на головного забруднювача нашого міста: «В економічних умовах нашої країни металургійне підприємство не орієнтоване на глобальну модернізацію, їхня мета — заробити гроші, а не побудувати довгострокове підприємство в країні. Арселор у Чехії та інших країнах працює так, як дозволяє влада та громада, тобто в підприємства та його філій немає єдиних корпоративних принципів. Вони використовують можливість заробити та поточні ресурси. Не буде цієї можливості — дешевої робочої сили, дешевих оренд і податків, кулуарних домовленостей, надр — на цьому все! Громаді треба впливати на владу, щоб отримати результат, бо співпраця із забруднювачем — це окозамилювання. Основна ідея боротьби — публічність».