1 липня в Кривому Розі в межах спільного проекту «Екодії» та чеської ГО «Арніки» пройшов семінар «Екологічні ініціативи в індустріальних містах України: обмін досвідом у боротьбі за чисте повітря».

Активну участь у семінарі взяли представники ДТКР, зокрема її співзасновники Юлій Морозов, Сергій Попович, Євген Каріс, еколог Анна Амбросова, та ГО «Спільна мета» — Ірина Голоднова, Сергій Куриленко, Тетяна Дацюк.

Про впровадження міжнародної екологічної Директиви згідно з Угодою про асоціацію з ЄС на теренах України говорили з головою відділу «Екодії» з роботи з громадами Оленою Міскун. Із Максимом Сорокою розглядали питання впливу на довкілля індустріальних підприємств, зокрема процедуру видачі їм дозволів на викиди в повітря. Досвідом використання «Закону про дозвільну систему» та судової практики в галузі захисту права на безпечне довкілля і відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди ділилась представниця ГО «Екоцид.нет» Олена Решетько. Тему впливу промислового забруднення на здоров’я мешканців розкрив у своїй доповіді кандидат медичних наук, викладач Національної медичної академії післядипломної освіти Ярослав Першегуба, який надає велике значення роботі зі статистикою захворювань — призмою забруднень. На думку Сергія Поповича, цей напрям у нашому місті гостро потребує опрацювання.

Ірина Голоднова торкнулась проблемних питань відвалів у межах Кривого Рогу та їх збільшення за рахунок плодючих земель прилеглих ОТГ. Укотре активістка нагадала про відсутність у міської влади перспективного бачення реструктуризації гірничо-металургійної промисловості в місті: відсутність інвесторів, власних проектів щодо відкриття нових виробництв.

Координаторка проекту в Україні ГО «Арніки» Катержина Крейчова зробила екскурс в історію громадських протестів в чеській Республіці проти ArcelorMittal Ostrava.

Прослухавши експертку, Сергій Попович підсумував, що слід враховувати, шукаючи способів впливу на головного забруднювача нашого міста: «В економічних умовах нашої країни металургійне підприємство не орієнтоване на глобальну модернізацію, їхня мета — заробити гроші, а не побудувати довгострокове підприємство в країні. Арселор у Чехії та інших країнах працює так, як дозволяє влада та громада, тобто в підприємства та його філій немає єдиних корпоративних принципів. Вони використовують можливість заробити та поточні ресурси. Не буде цієї можливості — дешевої робочої сили, дешевих оренд і податків, кулуарних домовленостей, надр — на цьому все! Громаді треба впливати на владу, щоб отримати результат, бо співпраця із забруднювачем — це окозамилювання. Основна ідея боротьби — публічність».