20 листопада пройшли такі собі перемовини ПАТ «Криворіжгаз» з робочою групою міськради. За словами Андрія Немченка, підприємство прийшло з надією вмовити віддати їй газотранспортну систему нашого міста.

Для подальшого конструктивного діалогу і співпраці депутат запропонував представникам Криворіжгазу виконати три основні умови.

По-перше, Криворіжгаз вносить зміни до інвестиційної програми із зазначенням усіх будинків і починає встановлювати індивідуальні лічильники.

По-друге, повністю припиняє супротив у судах, відкликає свої позови, зокрема в Апеляційному суді щодо скасування рішення про встановлення індивідуальних лічильників мешканцям буд. 42 по вул. Володимира Великого.

По-третє, надати можливість комісії повністю контролювати виконання робіт структурними підрозділами ПАТ «Криворіжгаз» чи підрядників з установлення індивідуальних лічильників газу.

Що ж у результаті? Представники Криворіжгазу, які самі визнали, що підприємство має 15,5 млн грн на встановлення індивідуальних лічильників (а це близько 10 тисяч квартир), впродовж засідання ніби кивали, ніби погоджувались. Але в кінці заявили, що ніякі індивідуальні прилади обліку встановлювати не збираються, а поставлять у 1286 будинках загальнобудинкові й на цьому крапка.

У чому був сенс перемовин — таїна. Може, газовики розраховували прийти, побачити й… забрати газотранспортну систему?

Андрій Немченко зазначив, що Сергій Маляренко, добре розуміючи, що для прийняття рішення про передачу системи підприємству більшість не набереться, намагається якось владнати ситуацію іншим шляхом, наприклад через домовленості.

Перемовини — прекрасний спосіб владнати конфлікт, знайти компромісне рішення. Але в результаті поступатись мають обидві сторони, і без виконання взаємовигідних умов говорити про подальші спільні дії нема сенсу.