Майже рік поневірянь по владних кабінетах, ходінь по довгих, вимощених килимами, безлюдних коридорах адміністрації знадобилось родинам загиблих і зниклих безвісти учасників АТО, щоб домогтися збільшення суми щомісячної виплати кожному із членів сімей військовослужбовців до 100% середнього прожиткового мінімуму.
Ще восени минулого року представники ГО “Родинне Коло загиблих Героїв Дніпропетровщини” звернулися по допомогу до міськвиконкому. Там запротестували, бо місто і так оплачує 50% комунальних послуг. А родини військовослужбовців пожурили, мовляв, вони хочуть інших пільговиків залишити ні з чим. Ларисі Емановій на черговій зустрічі прямо заявили, що цим питанням ніхто займатися не буде. І таки рік ніхто не займався. Лист на ім’я Юрія Вілкула від 1.12.2017, який особисто віддавала представниця ГО “Родинне Коло загиблих Героїв Дніпропетровщини” Лідія Соломоненко, залишився без відповіді.
Вибороти фінансову допомогу вдалося завдяки втручанню в цей процес Світлана Сова. Вона подала проект рішення, який підтримали депутати, що представляють «Силу Людей», «Об’єднання “Самопоміч”», «Солідарність», «Громадянську позицію» і «Рух нових сил». Лише після цього та серії переговорів із чиновниками до програми соціального захисту окремих категорій мешканців м. Кривого Рогу та комплексної програми підтримки учасників АТО були внесені зміни й уточнено формулювання.
Навіщо чекали цілий рік чиновники і чому так різко після подання проекту рішення Світланою пришвидшились та одночасно підготували власні проекти про внесення змін — неважко здогадатися. Не за горами вибори. Не підтримати проекту Світлани — означало накликати на себе народний гнів. Підтримати — утратити нагоду зробити саморекламу. Світлана Сова, для якої головним був результат — щоб родини загиблих не почувалися покинутими, зняла з розгляду порядку денного свій проект.
Лідія Соломоненко не має сумнівів, що їх почули лише після звернення до депутатів фракції Сили Людей: «Дякую! Це наша з вами перемога, хто б її собі не приписував».