Партія «Сила людей» з’явилася в Кривому Розі несподівано, але зібрала під своїми прапорами багатьох помітних у місті особистостей. Чи допоможе це молодій політичній силі без великих грошей і адмінресурсу за спиною показати результат? Про це ми поговорили з першим кандидатом «Сили Людей» до міської ради Юлієм Морозовим
БАГАТО ЛЮДЕЙ ЗРОЗУМІЛИ: ВСЕ СПРАВДІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАС
– Вас у місті знають як громадського діяча, організатора благодійних, мистецьких, спортивних проектів. І раптом – перший номер у списку партії на виборах. Чи не боїтеся серйозно зіпсувати свою репутацію?
– Для мене головне, щоб відбувалися правильні речі і щоб я робив для цього максимум. Репутація – то друге питання. Але я сподіваюсь, що за майже 20 років активної громадської діяльності певний соціальний капітал напрацьовано, і наші потенційні виборці – а це розумні, сучасні і адекватні люди – мене цілком правильно зрозуміють. Хоча давайте також не будемо переоцінювати мою впізнаваність. Випалене поле – це я про Кривий Ріг у плані соціального розвитку – не давало можливості з’являтися і виростати справжнім лідерам думок. Відсутність незалежних ЗМІ, майданчиків для обміну думками… Без всього цього відомим у нашому місті стало лише одне прізвище. І це не Морозов (сміється)
– І все-таки, навіщо?
– Я кілька разів відхиляв пропозиції йти на вибори. Не бачив сенсу і перспектив. У мене вистачає титулів, посад і роботи. Просто зайти, отримати статус – це не для мене. А впливати – для цього потрібна серйозна сила за спиною. Та й давайте будемо чесними. Нам завжди навіювали, що це не для чесних і порядних людей, «там стільки бруду», «хто туди потрапляє, той сам швидко псується». І ми не йшли. А вони там собі продовжували в тому бруді вирішувати свої питання і ділити наші гроші.
– По-вашому, зараз щось змінилося?
– Кардинально! Стався величезний зсув у мізках багатьох людей. Сумно, що це стало реальністю лише через жорсткі події – Майдан, війну – але, схоже, Всевишній не міг інакше змінити Україну. Багато людей почали розуміти: все таки справді залежить від нас. І ці люди готові об’єднуватися і багато чим жертвувати, щоб змінити ситуацію. Їх іще не більшість, і навіть не половина. Але цілком достатньо, щоб мати своє серйозне представництво в органах місцевого самоврядування. Коли ми побачили величезний потенціал у людях, з якими почали поєднувати зусилля, то замислилися, хто нас там зможе представляти. Не знайшли таких. На жаль. Доведеться самим.
– Ви часто кажете «ми». Кого маєте на увазі? Ідеться про «ШELTER+», із яким вас багато хто асоціює?
– Це спільнота, яка почала гуртуватися навколо «ШELTER+», але, як і завжди, ми намагаємося тримати цей культурно-громадський центр поза політикою. У нас там багато роботи з дітьми, з підлітками. Їм це поки що не потрібно. А ми вже дорослі, нам можна (сміється). Потім усе розширилося до меж Об’єднання Відповідальних Громадян. Ми так і хотіли лишатися в громадському полі, але зрозуміли, що якщо не зараз, то може стати пізно. І тому йдемо на вибори.
МИ ПРОХІДНІ. ПИТАННЯ В ТОМУ, СКІЛЬКИ НАС ЗАЙДЕ
– На презентації ви зірвали оплески, заявивши, що не йдете в політику. Любите гратися словами?
– Люблю. Я ж журналіст, хоч і колишній (усміхається). Але в цьому випадку я не кривлю душею. Звичайно, «політику» можна визначати по-різному, але ми не збираємося займатися тим, що традиційно називають цим словом у нас. Місцеві ради – це не про НАТО, контрактну армію, державну мову чи гей-шлюби. Це – передусім бюджет, і те, наскільки враховані інтереси мешканців міста при його розподілі. Якщо це політика – тоді так, ми йдемо в політику.
– І все-таки, чому «Сила Людей», яку багато хто вважає непрохідною? Чому не піти по списках більш розкручених партій, гарантовано зайти до міськради і досягати там своїх цілей?
– Ми прохідні. Це не сліпа віра, а елементарний розрахунок. Питання в тому, скільки нас зайде. Я впевнений, що Кривий Ріг уже достиг до того, щоб підтримати по-справжньому незалежну від олігархів, побудовану знизу, а значить, таку, що в Кривому Розі працює виключно на інтереси криворіжців, а не верхівки партії, кваліфіковану і стійку інституцію. Тобто, підтримати «Силу Людей». Не буду приховувати: і в мене особисто, і в багатьох моїх колег, і в нашої спільноти були серйозні пропозиції. Нам пропонували як забрати місцеві організації великих партій «під ключ», так і зайти більшістю до списків інших партій. Чому ми не зголосилися? Тут коротко відповісти не вдасться. Розумієте, за всієї поваги до порядних людей і навіть до деяких моїх приятелів, які йдуть по списках інших партій, то все не справжнє. Це бізнес-проекти конкретних олігархів чи фінансово-промислових груп. Є в них відділи, що займаються логістикою, безпекою, ще чимось, а є політичні структури. Вони навіть часто правильні речі роблять. Але колись доведеться робити те, що скажуть згори. І вибору не буде. І я навіть не засуджую олігархів, які чинять так. Вони мають на це право. І доки не буде серйозних змін у виборчому законодавстві, це триватиме. Просто ми не хочемо брати в такому участь. І іншим не радимо.
– А що ви хочете? Який план?
– Взагалі-то я дедалі більше розумію: саме відсутність справжніх партій, у повному значенні цього слова, є чи не головною причиною того, що Україна ніяк не стане на шлях сталого розвитку. Маю на увазі дві основні речі. Внутрішню демократію і прозорість процесів, зокрема фінансових. Не бачимо ми цього в жодній партії. А якщо цього немає всередині, то з якого дива вони будуватимуть демократію і прозорі фінансові схеми в державі, коли прийдуть до влади? Друге – це побудова знизу, а не згори. Коли партія будується не на вожді, а спирається на розгалужену систему низових осередків. І знов-таки, це стає вирішальним фактором, якщо партія отримує владні повноваження в тому чи іншому регіоні чи у всій країні. Якщо майже будь-яка партія у нас – це бренд, комплект документів і технологія, як швидко організувати людей і пропіаритися за два місяці перед виборами, то що буде, коли така партія прийде до влади? Звідки візьмуться надійні перевірені люди, які займуть ключові позиції в усіх регіонах? Нема звідки. І будемо бачити те, що бачили після Майдану – чи повний хаос і навіть втрату контролю над територіями, як у Донецьку і Луганську, чи договорняки з місцевими елітами – як у нас – що в кращому випадку «заморожує» ситуацію, але призведе до великих проблем у майбутньому.
– Тобто ви хочете сказати, що ці важливі для справжніх партій показники – внутрішня прозора демократія і побудова знизу – наявні лише в «Силі Людей»?
– Виходить, так. Впевнений, що є ще «маленькі» партії, які намагаються будуватися саме таким чином, але з тих, кого хоч трошки помітно і хто має обґрунтовані амбіції стати партією-лідером, я інших варіантів не бачу. Звичайно, що стосується другого пункту – розбудованої знизу структури –цей процес іще далеко не закінчений. Ну а що ви хотіли? Партії лише трошки більше року, а в Кривому Розі – місяця. Але всі принципи для того, щоб це сталося, закладені. Як і запобіжники від узурпації влади, «продажу» партії чи її частин.
МИ ШУКАЛИ ЛЮДЕЙ, ЯКИМ НАБРИДЛО СИДІТИ МОВЧКИ І ЧЕКАТИ
– Як збирався список кандидатів, яких «Сила Людей» Кривого Рогу веде на вибори?
– І тяжко, і легко. Як виявилося, коло людей, які дозріли, велике. Але 95% наших кандидатів – абсолютні новачки в цих справах, тому, звичайно, сумнівів, питань, обговорень було багато. Ми боролися самі з собою, адже майже ніхто з нас не прагне бути депутатом. Для нас це лише засіб, як зробити свою діяльність ще більш ефективною. Ми шукали людей, яким довіряємо. Яким набридло сидіти мовчки і чекати. Людей, які досягли чогось у своєму житті – чи то в науці, чи в спорті, чи в громадській діяльності, мистецтві, бізнесі. Шукали таких, хто готовий свій досвід досягнень долучити до нашої спільної сили і, хоч як пафосно це звучить, використати його на благо громади. Результатом я особисто більш ніж задоволений. Фактично кожний порядний і дієвий криворіжець знайде в списку хоч одного свого знайомого, або й кількох.
– У списку багато громадських діячів. Як вони реагували на пропозицію «йти в політику»?
– З більшістю з них ми разом приходили до цього рішення. «Раз треба, значить треба», – десь так. Ми не збираємося лишати свої проекти. Якщо ми як громадські активісти отримаємо ще один серйозний важіль впливу – фракції в місцевих радах – це лише посилить те, що ми намагаємося зробити для міста. До того ж «Сила Людей», яка сама виросла з громадського середовища, з радістю стає тим майданчиком, який може завести активістів «у владу». Дивіться, з нами йде голова ГО «Велокривбас» Вітя Новак. І я був би щасливий, якби він міг балотуватися від «Велокривбасу», як це дозволено в тій же Польщі. І всі б розуміли, що він іде до міської ради саме просувати велорух, здоровий спосіб життя і захищати права велосипедистів. Але наше законодавство дозволяє висувати людей лише від партій, і ми раді надати можливість Віктору робити те саме, зайшовши до ради від «Сили Людей». Ті самі історії з головою жіночої сотні Жанною Вєліковою, активісткою організації «Сонячні діти» Тетяною Верхоломчук, цілою групою людей з першої на Інгульці справжньої ГО «Спільна мета» та з іншими.
– Бізнесмени в списку – щоб забезпечити вирішення фінансових питань?
– Ні, це природні процеси. Зараз взагалі можна спостерігати феномен по всій Україні. Якщо раніше громадська діяльність була «удєломюношейблєднихсовзоромгорящім» і маргіналів (в не найгіршому сенсі цього слова), то зараз багато толкових людей зі світу бізнесу починають долучатися. На жаль, це сталося через важкі обставини, які проходить наша країна, але найвідповідальніші і найрозумніші осягнули, що якщо зараз не почати серйозні зміни в суспільстві, то може бути пізно. От вони і долучаються активно до громадської і благодійної діяльності. Причому це особливо цінно не через їхні ресурси (багатьом з них зараз також непросто), а через менеджерський досвід, прагматичне ставлення до процесів, зв’язки тощо. Ми реально це проходимо в Об’єднанні Відповідальних Громадян, тож не дивно, що і на вибори йдемо однією командою.
– Вас уже, мабуть, неодноразово питали про колишніх регіоналів у списку. Чи не зашкодить їх наявність тому іміджу нової, чистої партії, до якого ви прагнете?
– Таких людей у списку одиниці, реально маленький відсоток. І навіть якщо повірити, що вони зайшли до нас із нечистими мотивами, то я впевнений, що наше потужне позитивне середовище впорається з цією ситуацією. А якщо ні – то ми копійки щербатої не варті. Якщо говорити по персоналіях, то тут ситуація взагалі проста. Наприклад, Едуард Горьовий. Щиро прагнув розвинути свою Долинську, де тоді жив і де є масштабна недобудова КГЗКОР. Вступив до ПР, яка проголошувала себе якраз рятівником індустріальних регіонів. Закріпився там, бо є якісним спеціалістом і ніколи не боявся роботи. Дійшовши до серйозних посад, побачив гнилу систему зсередини і 2011 року вийшов з партії. Нам такі кадри потрібні. Чи Ігор Левицький, з яким ми давно і плідно співпрацюємо як по спортивних, так і по благодійних питаннях. Помилилася людина колись, повіривши Тігіпку, який оптом злив усіх «своїх» депутатів до фракції Партії регіонів. Але ж я зблизька бачив усю ситуацію, жодного разу не чув від Левицького панегіриків партії. Я бачив, як він єдиний з присутніх депутатів міськради в січні 2014 року не проголосував за звернення до Януковича з проханням «вжити заходів» і навести лад… З такими людьми нам по дорозі.
НАША КОМАНДА НЕДОСВІДЧЕНА В КУЛУАРНИХ «ДОГОВІРНЯКАХ», АЛЕ Ж МИ ХОЧЕМО ПОЛІТИКИ НОВОЇ ЯКОСТІ?
– У своїх промовах і відповідях ви регулярно згадуєте Бога і цитуєте Біблію. Вас регулярно видно поруч з ієрархами різних конфесій Криворізької Ради Церков. Як політична боротьба, чи хай як ви називаєте ці процеси, співвідноситься з принципами християнства?
– Я ніколи не приховував, що є віруючою людиною. Я не займаюся пропагандою, це моє, особисте. Багато проектів, до яких я дотичний, позиціонуються як такі, що будуються на християнських принципах, і я вважаю, що це правильний шлях. Але для мене завжди було принципово, щоб за рахунок гарних справ ми не просували якусь конкретну релігію чи конфесію. Цього ми дотримувалися завжди і, сподіваюся, будемо дотримуватися і надалі. І моя скромна участь у формуванні Ради Церков, де сусідять православні, католики і протестанти, підтверджує це. Щодо участі християн у виборчих чи інших політичних процесах – не бачу жодних протиріч біблійному вченню. Навпаки, я вірю, що люди з глибокими християнськими переконаннями, для яких чесність, любов до ближнього – це апріорі не порожні слова, мають брати на себе більше відповідальності. І від цього всім добре буде.
– Чи не боїтеся ви, що, зайшовши до міськради з молодою і недосвідченою командою, наробите помилок, чи просто не зможете бути ефективними і «не потягнете»?
– У нас досвідчена команда. Вона недосвідчена в політичних іграх, кулуарних «договорняках», корупційних схемах, але ж ми хочемо нарешті політики нової якості? А так у нашій команді є фахові економісти, юристи серйозного рівня, освітяни, спеціалісти в сфері ЖКГ, будівництва, архітектури. Ми готові впевнено закривати усі сфери. І не принципово, хто саме з них зайде до рад. Ми продовжимо працювати, як команда, і наші експерти будуть стояти за спиною тих, хто працюватиме в раді. До того ж, на всеукраїнському рівні партія «Сила людей» – це потужне експертне середовище. Ми будемо однією з перших місцевих команд партії, яка зайде до міської ради, тож партія буде більш ніж зацікавлена, щоб ми були максимально ефективними, незалежно від розміру фракції. А значить весь професійний потенціал партії буде посилено нас підтримувати.
– Ви публічно просите гроші у криворіжців на вибори. Журналіст одного з телеканалів навіть іронічно відзначив, що на один білборд ви збираєте гроші всією партією. Все справді сумно з грошима?
– Сумно не у нас, сумно в державі. Це не нормально, коли в бідній країні, де фактично триває війна, у кожному місті десяток партій витрачають по кілька мільйонів на виборчу рекламу. Я вже не кажу про методи залучення голосів, які балансують на межі законності. «Сила Людей» послідовно виступає за обмеження зовнішньої і ТБ реклами учасників виборчого процесу. До того ж ми категорично не хочемо втягуватися в боротьбу гаманцями. Наші кандидати – не жебраки, але коли вони мають можливість, то витрачають гроші на більш корисні для суспільства речі. Вибори, звичайно, будуть нам коштувати певну суму, але ми хочемо, щоб криворізька громада, той середній чи потенційний середній клас, інтереси якого ми передусім захищаємо, профінансував їх для «Сили Людей». Ми починаємо з себе. Фактично всі кандидати роблять свої внески – абсолютно різного розміру. Звичайно, можливості фармацевта і власника будівельної компанії відрізняються. Віримо, що чимало криворіжців нас підтримують, і ми зберемо бюджет, який дозволить нам ефективно достукатися до багатьох криворіжців. Ми можемо гарантувати, що він буде прозорий. Також майже впевнений, він буде в рази менший, ніж у конкурентів. Але ми знаємо, як використати його максимально ефективно.
– І все-таки, як без білбордів, регулярної появи на телеекранах, адмінресурсу виграти вибори? Ви справді вірите, що це можливо в Кривому Розі?
– Робити щось без віри – марнування часу. Звичайно, наша команда твердо повірила, що це можливо. Ми робили експерименти, проводили соцдослідження, збирали фокус-групи і перевіряли те, у що повірили. Це буде незвична кампанія. Слідкуйте за «Силою Людей» Кривого Рогу. Буде цікаво і чесно. Забудьте все, що ви знали про вибори. У країні нова виборча система, старі партії розгубилися, а ми знаємо як її використати. У нас нові підходи, які нічим не перебити. У нас чудові кандидати, за такими майбутнє однозначно.
А головне – ми Сила Людей.
Ми не сила Морозова, чи Сови, чи Солонтая.
Ми – сила багатьох.
Підготовлено прес-службою КМО «Сила Людей»