2–3 листопада депутат міськради Юлій Морозов узяв участь у подіумній дискусії під час нюрнберзької конференції «Міркуй по-європейськи, дій локально — співпрацюй на муніципальному рівні», проведеної в рамках проекту «Київські діалоги».

Серед учасників конференції, центральна тема якої — формування відносин між Європейським Союзом, зокрема Німеччиною, та Україною, також були депутат Європейського парламенту Ребекка Хармс, професор східноєвропейської історії, публіцист Карл Шльогель, професор Юридичної академії доктор Оксана Сенаторова, журналіст-блогер і активіст Денис Казанський, член ради директорів «Реанімаційного Пакету Реформ» Іван Лукеря та інші.

За словами керівника проекту «Київські діалоги» Ірини Солоненко, Юлія Морозова було запрошено як представника активної демократичної громадськості Кривого Рогу, яка всупереч закритості місцевої влади і неготовності до змін наполегливо бореться за відкритість і підзвітність влади, за максимальне включення громадян до процесу прийняття рішень і розвитку міста.

«Київські діалоги», на думку Ірини, — це можливість показати, що на фоні повільних змін і супротиву до них старої системи, активна частина громадянського суспільства не опускає рук і шукає креативні методи спонукати зміни.

Керівник проекту також зазначила, що виступ Юлія під час дискусії «Реформи в Україні: як вони наближають Україну до Європи?» надихнув багатьох учасників конференції та показав німецькій аудиторії, що Україна — передусім прогресивна та орієнтована на реформи її частина громадянського суспільства — потребує підтримки Німеччини.

Сам учасник подіумної дискусії Юлій Морозов, який максимально, за його словами, використовує будь-яку нагоду для адекватної і позитивної презентації Кривого Рогу на міжнародному рівні, окрім безпосередньої участі в конференції знайшов можливість провести переговори з Ребеккою Хармс, однією з лідерів Зеленої партії в Європарламенті: «Під час переговорів удалося донести інформацію про екологічну ситуацію в Кривому Розі. Домовились почати роботи над тим, щоб спільними зусиллями змусити криворізькі підприємства — передусім головного забруднювача зі штаб-квартирою в ЄС – працювати в Кривому Розі за європейськими стандартами. Також провели переговори з представниками української діаспори в Німеччині щодо майбутньої співпраці з криворізькими організаціями».

Конференція та дискусії в робочих групах, як і планувалось, не лише розширили уявлення учасників про теперішні відносини між обома країнами, а й надихнули на нові ідеї, дали поштовх для подальшої плідної та змістовної співпраці.