Ірина Голоднова помітила, що все частіше громадську активність (а вона за останні три – чотири роки зросла в рази) влада призвичаїлась (мовби інфекція до антибіотика) вдало використовувати на свою користь, привласнюючи заслуги небайдужих людей, або й громади взагалі.

Як депутатка зазначила, яскравий приклад такої нахабної поведінки очільника міста — уведення на маршруті № 302 нових сучасних низькопідлогових автобусів, яке люди вважають за мерський подарунок. І з легкої руки Ю. Вілкула та його свити воно так і видається.

Ніби впродовж останніх років і не було особистих звернень містян, депутатів, громадських діячів до міськвиконкому та ОДА, неодноразової участі активістів у громадських обговореннях щодо виконання тендерних умов ТОВ «Північтранс». Натомість під час таємної (про анонс якось забули) презентації комунального транспорту для інгульчан і «відкритого вікна адмінпослуг» у виступі мера прозвучало: «Активисты только требовали, а не предлагали».

Це, на думку Ірини, несправедливо нівелює участь мешканців Інгульця. І тому вони обурюються: «Пан мер, чи може таваріщ мер, міг би піар-акцію не в ДК провести, а вийти “в люди”, поспілкуватись зі своїми виборцями. Так ні! Тихенько, зі своїми, “правильними” людьми… А до народу — не може, бо народ буде питання непротокольні задавати, чи й, гляди, свою “любов” висловить у вигляді яєць по рожі та зеленки в морду…»

«Здавалося б, яка різниця: хто і що казав, писав чи пропонував? Головне — результат: з’явився комунальний транспорт на Інгульці! Дешевий, із зручним розкладом! Це так! Але відбулося на презентації наступне: принижено роль громади у вирішенні загальних проблем району. На фоні цього мер видавався справжнім царем! Він був у дуже гарному настрої, бо знав, що глядачами будуть віддані йому постійні “представники територіальної громади” — голови ОСН (які, до речі, отримують фінансову допомогу з бюджету: її на 2018 рік заплановано 95 тис. грн) та пенсіонери, яким він сьогодні знов пообіцяв надати 500 грн матеріальної допомоги. Ну й голови ОСББ та представники бюджетних установ, яким жодних “подарунків” з бюджету не перепадає. Інших людей, які вдень працюють, на заході, звісно, не було, як не було й ніде повідомлення про заплановану зустріч з мером».

Звертаючись до громадськості, Ірина нагадує і просить усвідомити, що влада повинна(!), зобов’язана(!) реагувати на звернення громади — і це аж ніяк не можна вважати за широкий жест чи подарунок від неї.

Депутатка переконана: «Якби не дії активної частини мешканців Інгульця, може, довелося б іще довго чекати покращення транспортних послуг. Це ж стосується й презентованих сьогодні адмінпослуг. Свого часу були звернення, зокрема й мої особисті, щодо незручного графіку роботи цієї служби для працюючих інгульчан. Зараз ми побачили, що все враховано. Це добре. Тому висновок та прохання до всіх: не будьте пасивними, пишіть, пропонуйте та вимагайте від виконавчої влади робити добре те, за що вона отримує зарплату».