Сергій Мариничев, прозвітувавши про свою діяльність, не втрачає пильності та ще більш наполегливо турбується про благоустрій міста, зокрема 5-го Зарічного, невід’ємною частиною якого є освітлення.

На своїй ФБ-сторінці депутат окреслив ділянки доріг, вулиць, де проблема освітлення стоїть найбільш гостро та потребує негайного вирішення.

«Повертаючи від Габро наліво, або від Терри направо, через ОККО, ви заїжджаєте на вулицю Прибрежну… Якщо їхати на авто — то все більш-менш нормально… А от якщо йти пішки: розбитий корінням дерев тротуар, необпиляні дерева, розриті вирви, які роками ніхто не робив і погане освітлення.

Дякуючи мешканцям Зарічного я помітив, що десь місяць тому, після буревія, починаючи від пункту прийому вторинної сировини (зупинка “Гаражі”, 93 будинок, кафе “Ладушка”) і до повороту на Затишну (кафе “Бадабум”) не горіли ліхтарі».

Після звернення Сергія до голови ЖКГ та голови райради приїхала вишка, частину ліхтарів відремонтували. За деякий час та ж сама історія на тому ж самому місті — знову звернення, «стимулювання» і «заохочення». І «Нехай буде світло!» — нарешті на Прибережній працюють усі ліхтарі.

Та судячи з усього це далеко не останні «мотиваційні заходи», які доведеться застосовувати. Особисто депутат звернув увагу на кілька ділянок, де освітлення бажає кращого. Наприклад, на повороті біля школи №126 потребує заміни на більш потужний, ліхтар, що ледь жевріє. Між школами 126 і 125 чотири ліхтарі взагалі не працюють. Погано освітлені пішохідні доріжки, дорожні знаки, що попереджають про небезпеку, — такі темні реалії 5-го Зарічного.

Сергій переконаний, що безперебійне функціонування звичайних ліхтарів, забезпечення освітленням — це не лише затишна атмосфера, психологічний клімат району, а й безпека громадян. Тому найближчим часом працівники виконкому ознайомляться з передсвятковим текстом несвяткового змісту чергового звернення Сергія з проханням зробити все можливе, щоб наші будні не були темними.

Мешканці порівняно нового мікрорайону Зарічного не просять перетворити його на Лас-Вагес. Їхнім єдиним бажанням є забезпечення елементарним освітленням, яке не потребує великих матеріальних затрат, а лише відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків усілякими службами, доцільність існування яких постійно викликає питання. Їхнє функціонування так схоже на ліхтарі, що ледь жевріють, або взагалі не працюють.