Велоактивістка, засновниця ГО “Велокривбас” Анна Атаманчук виступила з двома доповідями на міжнародному велофорумі ПраРовар, що відбувся в місті Бресті. Упродовж трьох днів близько 150 учасників з Німеччини, Польщі, Білорусі, України обмінювались досвідом.
Дослідженням Анни «Велосипед. Родина. Діти», про яке ми вже розповідали раніше, організатори ПраРовар зацікавились іще під час його презентації в Івано-Франківську. Саме тоді білоруські активісти попросили авторку перекласти форму, щоб провести подібне опитування у своїй країні. Цікаво, що результати досліджень майже збіглися.
Свою другу доповідь Анна присвятила марафону «Залізна сотня». Спортсмени з Білорусі виявили бажання взяти в ньому участь.
Аннина зухвала та смілива Мрія — створити в нашому місті подібну до європейської велоінфраструктуру. Тому вивчення досвіду інших міст, країн, які просунулись у цьому напрямі або мають певні напрацювання, надзвичайно важливе. Після велосипедної екскурсії в Білорусі активістка поділилася своїми враженнями: «Тут системно і зрозуміло розвивають інфраструктуру. Будуючи велодоріжки, одразу дбають про велопереїзди. Новобудови зводяться одразу з інтегрованою велоінфраструктурою. Під час реконструкції району одразу враховують рух велосипедистів. Це дуже важливо. У Білорусі, на відміну від нашої країни, велосипедистам заборонено рухатися дорогою. Уся інфраструктура в них розташована біля пішоходів».
За словами Анни, цікаво і якісно презентували себе Івано-Франківськ, Львів, Київ, Харків, у яких також є чому повчитись.
Чому в нашому місті такими повільними кроками розвивається велоінфраструктура? Що потрібно для пришвидшення цих процесів і досягнення результату? «Ми все маємо. Ресурси як фінансові, так і інтелектуальні. Бажання. Активних людей, готових працювати на цій ниві. Не вистачає політичної волі для комплексної роботи над питанням систематичного розвитку велоруху, у тому числі й інфраструктури», — висловила свою думку з цього приводу Анна Атаманчук.
Нині громадська активістка обіймає посаду заступниці голови Центрально-Міської організації Сили Людей. Зайнятися політичною діяльністю її спонукало прагнення змін у рідному місті. Анна впевнена: «Відсутність велоінфраструктури — це лише один з маркерів бездіяльності, неспроможності влади нашого міста керувати, раціонально розпоряджатися бюджетом, жити містом, його потребами і проблемами».
Детальніше про дослідження читайте тут: Анна Атаманчук узяла участь у міжнародному велофорумі